Снова снег идет за окном.
В вальсе кружит снежинок стая.
Тишина и покой кругом.
Моё сердце к Творцу взывает.
Благодарность Богу пою,
За покоя дни и за будни.
Что незнаю когда умру
И что завтра со мною будет.
Знаю только когда мой путь
Будет сложным, непроходимым,
Мой Спаситель меня понесёт
На руках своих добрых, сильных.
Чрез долину смерти со мной
Сам пойдёт и тогда не страшно
Будет мне с этой жизнью земной
И любимыми попрощаться.
Лето,осень, зима, весна,
Как прекрасно Твоё творение,
Но то небо, где ждёшь меня
Неопишешь в стихотворение.
Нет таких драгоценных слов,
Не вместить на листке бумаги.
Мой Господь, мне с Тобой хорошо
На Земле и за облаками.
Лилия Ком,
Германия
Родилась в Казахстане. 23 года живу в Германии. 3взрослых детей.3 внуков.спасенная грешница
Прочитано 6914 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
