Как одинокий челн,
Среди житейских волн,
Так жизнь моя течет без Тебя.
Я здесь как сирота,
И песня звучит не та,
Лишь неба высота
Влечет меня.
Иерусалим - Небесный город,
Иерусалим - ты вечно молод,
Иерусалим - к тебе стремлюсь,
Иерусалим - там мой Иисус!
Тот край небесный чуден,
Нет там печальных будней,
И радуются люди без конца.
Забыты скорбь и грех,
Земной суетливый бег,
Лишь радостный звонкий смех у Отца.
Тамара Федотова,
Усмань Липецкой области, Россия
Родилась в 1959 году в Липецкой области России. К Господу пришла своим необычным путем.
Двое взрослых детей.
В 2007 году Господь даровал утешение в стихах-песнях. Надеюсь, они затронут жаждущие сердца и обратят к Тому, Кто может утешить и исцелить. Всем благословений Божьих в жизни!
Прочитано 10820 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
